Міжнародний етнічний фестиваль “Країна Мрій”
http://www.krayinamriy.org.ua

1-2 серпня
Фестиваль “Be Free!”

У Жовківській РДА (Львівська область) відбулося засідання організаційного комітету щодо організації та проведення ІV Міжнародного фестивалю «Зашків – 2009». Про це повідомив сьогодні, 19 травня, власкор ЗІКу з посиланням на заступника голови Жовківської РДА Антона Харука.

З його слів, Міжнародний фестиваль відбудеться 13-14 червня у селі Зашкові Жовківського району. Члени оргкомітету обговорили найважливіші питання технічної частини організації цього поважного в Україні заходу, зокрема, охорони порядку, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, тощо.

«Передбачається, що цього року Міжнародний фестиваль «Зашків-2009» збере на Жовківщині понад 2 тис. учасників», – прогнозує заступник голови Жовківської РДА.

12 – 18 липня, Вінниця – Фестиваль “Шешори” – “АртПоле. Звуки/дії в просторі.” В селі Воробіївка, Немирівського району.
http://sheshory.org >>>

17 – 19 липня, Рівне – Рок-фестиваль “Тарас Бульба”. Традиційно, в замку містечка Дубно. Заявки на участь приймаються до 20 травня.
http://tarasbulba-fest.kiev.ua >>>
http://fdr.com.ua/news_item/24258/ >>>

31 липня – 2 серпня, Карпати – Фестиваль культур народів світу “Свірж ’09″: Сезарія Евора, Ніно Катамадзе & INSIGHT, Здоб ші Здуб, Пелагея, The Klezmatics, Cankisou, Vоплі Vідоплясова, Плач Єремії, Esthetic Education, Mad Heads XL, Енвер Ізмайлов та ін. В селі Свірж Львівської області.
http://svirzh.com >>>
http://community.livejournal.com/svirz/337.html >>>

1 – 2 серпня, Карпати – Фестиваль “Славське-Рок”. В селищі Славське, Сколівського району.
http://slavskerock.in.ua >>>

Svirzh World Music Festival
Фестиваль культур народів світу «СВІРЖ ‘09»
Ukraine, Lviv oblast, Peremyshliany region, Svirzh village
с. Свірж, Перемишлянський район, Львівська область, Україна

http://www.gabri.kiev.ua

Програма
03.Feb.2009
Головна сцена
День 1, п’ятниця 31 липня
18.00 Аулі (Латвія)
19.00 Kroke (Польща)
20.00 Little Cow (Угорщина)
21.00 ОтВінта (Україна)
22.00 Ніно Катамадзе & INSIGHT (Грузія)
00:00 Eastblok Music DJ Team (Німеччина)
День 2, субота 1 серпня
17.00 Енвер Ізмайлов (Україна)
18.00 Піккардійська Терція (Україна)
19.00 Figli di Madre Ignota (Італія)
20.00 Mad Heads XL (Україна)
21.00 Пелагея (Росія)
22.15 Здоб ші Здуб (Молдова)
00:00 Eastblok Music DJ Team (Німечина)
День 3, неділя 2 серпня
18.00 AtmAsfera (Україна)
19.00 Юркеш (Україна)
20.00 The Klezmatics (США)
21.00 Cankisou (Чехія)
22.00 Cesaria Evora (Капе Верде)
00.00 Speed Caravan (Франція)
Рок сцена
День 1
17:00 Село і Люди
18:30 Пропала Грамота
19:15 Флайзза
20:00 Гуцул Каліпсо
21:30 Оркестр Янки Козир
22:15 Юркеш
23:15 Тарас Чубай та гурт “Плач Єремії”
День 2
17:00 Метелики
17:45 Чарзілля
18:30 PoliКарп
19:15 КоралЛі
20:00 Дримбададзига
20:45 Тінь Сонця
21:30 Воанергес
22:15 Фліт
23:15 Воплі Відоплясова
День 3
17:00 Singleton
17:45 Ми100
18:30 Самі Свої
19:15 Quinsberry Shot
20:00 Еренеріа
20:45 Animals’ Session
21:30 YouCrane
22:15 Димна Суміш
23:15 Esthetic Education
Фолк сцена
День 1
13:00 Ансамбль корінного співу с. Лагодів
14:00 Транскапела (Польща)
14:45 Контрабас (м. Полтава)
15:30 PoliКарп (Україна)
16:15 Affabre Concinui (Польща)
17:00 Нігунім (Україна)
День 2
13:00 Свята Ватра (Україна-Естонія)
14:30 Бачівчанка, ансамбль корінного співу с.Бачів (Львівська область)
15:00 Стрибожі Внуці
15:30 Гудаки
16:00 Саламат Садикова (Киргизстан)
16:45 Конкорд (Україна)
День 3
13:00 Жіночий ансамбль автентичного співу с. Іванівка, Перемишлянського р-н
13:30 Божичі
14:00 Алтай Кай (Росія)
15:00 Рун
15:45 Verlibena
16:30 Бурдон
Танцювальна сцена
День 1
09:00 Йога
10:00
11:00 Афро-арабський фьюжн
12:00 Свята Ватра (Україна-Естонія)

18:00 Середньовічні танці
19:00 Аргентинське танго
20:00 Східні танці
21:00 Сальса, бачата, ча-ча-ча
День 2
09:00 Йога
10:00 Нігунім, єврейські танці
11:00 Бурдон
12:00 Афро-арабський фьюжн
18:00 Рун, ірландські танці
19:00 Середньовічні танці
20:00 Вірменські танці
21:00 Сальса, бачата, ча-ча-ча
День 3
09:00 Йога
10:00 Середньовічні танці
11:00 Вірменські танці
12:00 Аргентинське танго
17:30 Алтай Кай (РФ), семінар з горлового співу та народних інструментів
18:00 Гудаки
19:00 Східні танці
20:00 Школа українського традиційного танцю м. Київ
21:00 Сальса, бачата, ча-ча-ча
Духовна сцена, церква біля Замку
День 1
12:00 Конкорд (Україна)
День 2
12:00 Affabre Concinui (Польща)
День 3
12:00 Божичі (Україна)
Театр
Ніч 1
Театр пластичних мистецтв “Академія Руху”. “Лісова п сня” за мотивами однойменної повісті Лесі Українки;

Ніч 2
Театр пластичних мистецтв “Академія Руху”, “Невгасима свічка” за мотивами творів Тараса Шевченка, Лесі Українки Василя Стефаника;
Ніч 3
Театр пластичних мистецтв “Академія Руху”. “Спогади про майбутнє” за мотивами міфів і легенд давньої Скіфії.

July 31 – August 2 2009
31 липня – 2 серпня 2009 року
www.svirzh.com

Фестиваль “ЗахіД” – неординарна подія в культурному житті України! Унікальна суміш якісної музики в стилях етно, панк, ска, фанк, реггі, запальні діджеї, вогняне шоу та трюки каскадерів – і все це зовсім недалеко від Львова, в мальовничому кутку природи біля містечка Івано-Франкове (Янів)!
Лише 22 км від Львова і на два дні 11-12 липня 2009 року ви поринаєте у світ свободи, драйву та відмінного настрою!

Підтверджений склад учасників фестивалю:

Рок-колективи:

Перкалаба (м.Івано-Франківськ)
http://perkalaba.com.ua
http://vkontakte.ru/club1637540

The ВЙО! (м. Кобеляки)
http://www.thevyo.com/
http://vkontakte.ru/club8790328

Qarpa (екс. Фактично Самі) (м.Київ)
http://qarpa.com/
http://vkontakte.ru/club1579877

От вінта (м.Рівне)
http://www.ot-vinta.com/
http://vkontakte.ru/club2273210

Los Colorados (Тернопіль)
http://los-colorados.com.ua/
http://vkontakte.ru/club2337978

Етно XL (м.Рівне)
http://vkontakte.ru/club4505152

ЧеЧе (м.Київ)
http://www.myspace.com/group4e4e
http://vkontakte.ru/club5982319

Флайззза (м.Луцьк)
http://www.flyzzza.com.ua/
http://vkontakte.ru/club4086956

Брем стокер (м.Рівне)
http://brem-stoker.rovno.ua/
http://vkontakte.ru/club3258420

Мій батько пє (м.Рівне)
http://mbp.myrivne.org
http://vkontakte.ru/club4021175

Xy4 (м. Львів)
http://xy4.ho.com.ua/
http://vkontakte.ru/club1612296

Серцевий напад (м.Чернівці)
http://forum.sn.cv.ua
http://vkontakte.ru/club1300230

Ауткрай (м.Луцьк)
http://www.outcry.com.ua/

Місто Казкових мрій (м. Київ)
http://vkontakte.ru/club5288955

Абу-Касимові Капці (м. Львів)
http://www.myspace.com/abulviv
http://vkontakte.ru/club8172868

Bluezofrenia (м. Львів)
http://vkontakte.ru/club2128968

White Lemmings (м.Київ)
http://vkontakte.ru/club2403985

Saharova band (м.Черкаси)

Вночі будуть проводитись виступи DJ-їв:

DJ Kaktuz

Dj Onejay та А. Сачева (м.Рівне)

Також в програмі фестивалю:

- вогняне шоу
- каскадер шоу
- екстрім шоу
- презентації

Інформація буде оновлюватись кожного дня! Слідкуйте за програмою – будуть сюрпризи)

Територія фестивалю огороджена і буде цілодобово охоронятись. Між Львовом і місцем проведення фестивалю будуть постійно курсувати маршрутні автобуси.
Для всіх бажаючих буде облаштоване наметове містечко. Розміщення намету – безкоштовне.
Також на фестивалі буде цілий ряд додаткових послуг: якісне харчування, паркинг для авто та ін.

Ціна квитка на один день фестивалю – 40 грн.
Віза на два дні – 70 грн

Перші 500 учасників, що придбають візу на 2 дні, при вході на фестиваль отримають в подарунок оригінальну футболку фестивалю ЗахіД!

★ ★ ★ 25,26 ВЕРЕСНЯ У ЛЬВОВІ
ПРОЙДЕ ЩОРІЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ “РУЙНАЦІЯ!
КТЗ”РОМАНТИК”16.00 ★ ★ ★

«Руйнація» – наймастабніший фестиваль Західної України закритого типу,що проводиться під егідою: «СЛУХАЙ СВОЄ – ОБИРАЙ СВОЄ». За роки його проведення, фест став доброю традицією не тільки для львівської молоді, а і для тих хто приїзджає сюди з усієї України. Кожного року «Руйнацію» відвідує все більша кількість людей, і це не є випадковим. Адже основна мета фестивалю – знищення стереотипів пов’язаних із рутиною, що заполонила наше повсякденне життя. Долаючи систему – відроджуєш себе, і «Руйнація» створена саме для того, щоб допомогти у цьому. Між виконавцями і прихильниками виникає певний діалог; тут нові ідеї, відчуття, прагнення вирватись на волю і знищити тенета, що сковали своєю матеріальністю. Обирай своє, слухай найкраще, будь справжнім!

ЦЬОГО РОКУ У ФЕСТИВАЛІ БУДУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ ГУРТИ З УСІЄЇ УКРАЇНИ.

҉ ҉ ҉ 25.09 ҉ ҉ ҉
Якудза(Рівне)
http://vkontakte.ru/club4213808
http://yakudzads.rv.ua/
Start up(Харків)
http://vkontakte.ru/club2282847
http://slam.9g.ru/band/startup
http://www.lastfm.ru/music/Startup
Так треба(Ів. Франківськ)
http://vkontakte.ru/club9216019
http://taktreba.com.ua www.
youtube.com/taktrebamusic
Li,Me(Донецьк)
http://vkontakte.ru/club947725
http://lime.dn.ua
http://realmusic.ru/li_me
LACERTA
http://vkontakte.ru/club4982607
Мy*17(Київ)
http://vkontakte.ru/club1544898
Серцевий напад(Чернівці):
http://vkontakte.ru/club1300230
http://www.sn.cv.ua/
Слёзы Эмили(Севастополь)
http://vkontakte.ru/club3940976
Dalai(Київ)
http://vkontakte.ru/club1613565
Безодня(Хмельницький)
http://vkontakte.ru/club4052922
http://www.bezodnya.com/
Ніагара(Львів)
http://vkontakte.ru/club2363983
http://www.niagara.com.ua
http://www.myspace.com/niagaralviv
АННА(Львів)
http://www.myspace.com/annalviv
http://vkontakte.ru/club1397462

҉ ҉ ҉ 26.09 ҉ ҉ ҉
No framing(Дніпропетровськ)
http://vkontakte.ru/club2703749
Extra!Extra(Київ)
http://vkontakte.ru/club3699913
http://www.myspace.com/extraextraband
Зона молчания(Луганськ)
http://vkontakte.ru/club3263408
Pizza boys(Ів. Франківськ)
http://vkontakte.ru/club5730021
A-rose(Одеса)
http://vkontakte.ru/club745061
When roses die(Дніпропетровськ)
http://vkontakte.ru/club6985732
http://www.myspace.com/rosesdieband
http://www.lastfm.ru/music/When+Roses+Die
Slap(Луцьк-Київ)
http://vkontakte.ru/club1194579
http://slap.name/
My last breath(Донецьк)
http://vkontakte.ru/club1692265
Pictures inside me(Маріуполь)
http://vkontakte.ru/club960257
http://www.myspace.com/picturesinside
Тонкая красная нить (Харків)
http://vkontakte.ru/club447030
http://www.tkn.com.ua/
Мэрва(Київ-Рівне)
http://vkontakte.ru/club1742892
http://www.merva.com.ua
http://www.myspace.com/mervaa

+переможці фесту Level up

$ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $ $
ПРОДАЖ КВИТКІВ В КАСАХ “РОМАНТИК” З 15:00 В ДЕНЬ КОНЦЕРТУ. ЦІНА КВИТКА НА 1 ДЕНЬ 40 ГРН
АБОНИМЕНТ НА 2 ДНІ 60 ГРН (ШУКАЙТЕ З 1ГО СЕРПНЯ В МАГ. “СТИЛЬНИЙ ЛЬВІВ” ВУЛ. ВАГОВА 11)

♀♀♀♀ ЧЕКАЄМО ВАС ТА ЗАПРОШУЙТЕ СВОЇХ ДРУЗІВ!! ♀♀♀♀

На оборонних фортах Першої світової відбудеться фестиваль «Fort.missia»

10-12 липня на  Львівщині проходитиме новий вільний в доступі, експериментальний і нестандартний фестиваль «Fort.Missia-2009». Місцем проведення обрано унікальні фортифікаційні споруди Першої світової війни на Українсько-Польському прикордонні у с. Поповичі неподалік Шегині.
На цю територію можна буде потрапити тільки раз на рік і тільки на фестиваль. Основою ідеєю фестивалю  «Fort.Missia» є креативність та різноманіття. Окрім традиційних форматів фестиваль демонструватиме найновіші явища в музиці, літературі та сучасному мистецтві.

•    Літературний проект «Kabi.net» влаштує імпрези за участі Юрія Іздрика, Сергія Жадана, Любка Дереша, Олега Лишеги та інших сучасних письменників, поетів та драматургів із традиційною трансляцією в Інтернет.

•    Електронну музику ночами творитимуть діджеї  найпотужнішої львівського середовища «Funkmasters», а експериментальне відео та аудіо презентуватиме  молода формація діджеїв і віджеїв  «RESTart». Польських діджеїв представлятиме DJHosh , а з українських подвижників мікшування виступлять DJ Derrick, DJ Tonika, DJ Ermak, DJ Unique, DJ Neoser, DJ Madhead… і це ще не повний перелік.

•    Джазуватимуть «DagaDana», «Modern Quartet», «Modern Quartet. Tokar, Yaremchuk, Gnydyn, Lytvynyuk»,  «Vaclav Zimpel & Mapk Tokar», «Adlibitum» та «Dzyga Jazz Quartet».

•    На великій сцені виступлять «Гайдамаки»,  «Мертвий Півень», «Vo-Vo», «ShockolaD»,  «Lomaga Band», «Orchestra Vito», «Дивні», «Горгішелі». Завершуватиме концерти відео-дискотека «РадіоІніціатива. Танці. UA».

•    Особлива увага буде приділена візуальному мистецтву. Упродовж фестивалю буде представлено environment- та lend-art-проекти, мультимедійні проекти та перформанси від львів’ян Влодка Кауфмана, Володимира Топія, Сергія Петлюка, Мирослава Вайди, Олексія Хорошка, групи «ТОТЕМ» (Херсон), Лабораторії Актуальної Творчості (Вінниця), Jaroslaw Koz’ara (Lublin), Katarzyna Szczypior (Lublin), Ярослава Присяжнюка (Київ), Ілона Сільваші (Київ), Dominik Jalowinski (Warszawa), Володимира Бахтова (Миколаїв), Юрія Баранюка (Запоріжжя) та ін.

Окрім того «Fort.Missia» матиме і звичні розважальні атрибути фестивалю: галереї ремісників, місцева кухня, програми проектів Авто ЗАЗ «Козак», «Велопробіг Львів – Париж», виступи вокально-хореографічних проектів з Польщі, Словаччини, місцевого регіону і різноманітні врочистості. Крім атракцій та фортифікацій, до плюсів фестивалю додається те, що він проходитиме у напрочуд мальовничій місцевості. Із фестивальної території можна і милуватись карпатськими схилами, і споглядати, як на долоні,  Перемишль, до котрого близько 6 км.

«Fort.Missia» обіцяє внести новий струмінь у фестивальний рух в Україні. Зараз над фестивалем працюють потужні креативні групи з обидвох боків кордону. І це свідчить, що цьогоріч  «Fort.Missia» стане початком великого і тривалого проекту.

Серед організаторів: Громадське товариство «Форт», Мистецьке об’єднання «Дзиґа», Громадське об’єднання «Вірменська 35», Fundacia “TransKultura”, “KitonArt”, Fundacia “Inne Brzmienie”, Компанія «Альтернатива», Львівська обласна державна адміністрація, Управління культури і туризму Львівської ОДА, Львівська обласна рада, Мостиська районна державна адміністрація, Мостиська районна рада, Поповицька сільська рада, Відділ культури і туризму Мостиської РДА, Староство повітове в Перемишлі Підкарпатського Воєводства, Товариство Єврорегіон Карпатський Польща

http://fortmissia.com/content/blogcategory/62/290/lang,ua/

“Підкамінь 2009″ вже чекає на тебе!

Понеділок, 29 червня 2009 22:15 Культурий Львів

Наближається один знайочікуваніших фестивалів на Львівщині. Вже втретє тут буде проходити етнофестиваль Підкамінь.

З 24 по 26 липня на сцені Підкаменя виступатимуть відомі етно-гурти, народні колективи, проводитимуться майстер-класи народних ремесел, а охочі зможуть поласувати традиційною кухнею.

Вже відомий попередній склад учасників на Великій сцені:
Перший день (п’ятниця, 24 липня)

Ойра (Харків)
Очеретяний кіт (Вінниця)
Кораллі
Тінь сонця (Київ)
Кому вниз

Другий день (субота, 25 липня)

Етно XL
Полікарп (Київ)
Русичі
Mad Heads XL (Київ)
ТІК

Третій день (неділя, 26 липня)

Гурт “Дзвони”
Чорнобривці
Made in Ukraina
Опіум
Атмасфера

Програма ще не остаточно сформована і може бути доповнена чи змінена. Слідкуйте за новинами та пакуйте наплічники в країну-етно Підкамінь 2009

//

Ось деякі цікаві роботи:

1. Хоакін Болдвін (США) – Вуду Себастьяна (4 хв)/ Joaquin Baldwin (USA) – Sebastian’s Voodoo (4 min)

http://www.youtube.com/watch?v=i6ejPG-i03I

2. Томас Нільсен (Швеція) – Червона Шапочка (3 хв)

http://www.youtube.com/watch?v=Y54ABqSOScQ

3. Саша Годегебуре (Нідерланди) – Великий заєць (10 хв)/ Sacha Goedegebure (Netherlands) – Big Buck Bunny (10 min)

http://www.youtube.com/watch?v=YE7VzlLtp-4&feature=PlayList&p=54A5A4CC42B74951&playnext=1&playnext_from=PL&index=11

На мальовничих берігах Ікви, під мурами Дубенського замку князів Острозьких та Любомирських відбувається справжнє свято українськоі музики – міжнародний фестиваль «ТАРАС БУЛЬБА». Він є ровесником Незалежної України, позаяк був зафондований влітку 1991 року.

Фестиваль «ТАРАС БУЛЬБА» – культурно-мистецькій проект, спрямований на розвиток та популяризацію вітчизняної молодіжної культури та естетики. Фестиваль сприяє піднесенню української національної ідеї серед молодих творчих сил, зростанню професійного рівня українських виконавців, продюсуванню та допомозі оперованій молоді, пропаганді вітчизнвних виробників та товарів.

На фестиваль «ТАРАС БУЛЬБА» приїздили учасники та гості не тільки з України, а й з-за кордону. У Дубні звучала «жива» музика з Австрії, Росії, Словаччини, Німеччини, Канади, Бельгії, Польщі, Франції, Молдови та Білорусі.

Тут виступали: Віктор Павлік та гурт Анна Марія, Василь Жданкін та гурт Плач Єремії, Руслана та гурт Чорні Черешні, Ольга Юнакова та гурт Пліч-о-Пліч, Олександр Тищенко та Ніна Матвієнко, Сергій Чантурія та Жанна Боднарук, Віктор Зінчук та Стефко Оробець, Сергій Шишкін та гурт Вій, Люба Білаш та Олександр Богуцький, Марійка Бурмака та гурт Еней, Лері Він та Каріна Плай, гурти Жаба в дирижаблі, Мертва Зона, Білий Загін, Святий Сон та багато інших.

Творчий шлях багатьох із цих знаних нині виконавців починався на сцені «ТАРАС БУЛЬБИ». Дубенчани та гості міста неодноразово ставали безпосередніми свідками народження нових зірок українське естради.

Фестиваль обіймає три жанрові категорії: рок-, поп- та етнічна музика.

Фестиваль «ТАРАС БУЛЬБА» – це свято справжньої української музики!

Ну і декілька слів від очевидця (тобто мене) даного дійства.

Сам фест є міським – відпувається неподалік Дубенського замку. Наметове містечко знаходилось в 20 хв. ходи від сцени, поблизу стадіону. Вразила величезна кількість неформалів, які їли, спали , бухали на сходах, сцяли, срали, ригали (сорі за такі слова) в парку поблизу сцени, від чого штин стояв невиносимий. Чесно кажучи, я був в шоці… І сказав шо більше сюди не приїду. І я б не поїхав, та побувавши на фесті “Кордон-803″, зробив такий висновок – “Краще п’яна панкота ніж п’яна гопота”. Тому, можливо, й цього року тут побуваю.

Крім виступів учасників фестивалю, можна оглянути чудовий Дубенський замок на берегах річки Ікви, а також, якщо є здоров’я та бажання, відвідати Тараканів форт в с. Тараканів, що в 5-7 км від Дубно.

Ось короткий фотозвіт фестивалю “Тарас Бульба-2008″ та інших цікавих місць:

Що тебе чекає у Підкамені?

Згадай минулорічний фест, або спитай у друзів і вони тобі скажуть таке:

“Після хаосу міста, потрапляєш у мальовничий куточок правдивої України, де на кожному кроці зустрічаєш знайомих, відриваєшся під улюблені гурти, вештаєшся розглядаючи різноманітні атракції… чого ще треба для свята?”

Етнофестиваль “Підкамінь” з першого разу став найпотужнішим фолковим фестом на Західній Україні: нестримна енергія фолк-року, легенди української музики та духу на сцені і бурхливе людське море…

Фантастичні краєвиди – дивишся слухаєш, і розумієш що в тебе під ногами українська земля, і кожен твій крок по ній мусить супроводжуватись молитвою.

І після всього ти зрозумієш, що варто було їхати сюди, віддавати емоції, додаючи до енергетики цієї української святині ще й краплину своєї душі. А фестиваль, що взяв такий потужний старт, кожного року обіцяє бути ще кращим і насиченішим.

Гурти:

• “Атмасфера”
• “ТаРута”
• “Коралі”
• “Русичі”
• “Юркеш”

• “Чоботи з бугая”
• “Бурдон”
• “Сонцекльош”
• “ДримбаДаДзига”
• “ВВ + Ле гранд оркестра”

• ГМД “Вертеп”
• “Дивні”
• “Вій”
• “Мертвий Півень”

Атракції:

вогняні шоу, лицарські турніри, дегустація місцевих страв, велосипедні мандрівки давніми замками та мальовничими ландшафтами, козацькі забави, військово-спортивні змагання, галерея традиційних та нетрадиційних ремесл, курси скелелазання, літературний майданчик від кав’ярні “Кабінет” (куратори: Юрко Іздрик та Юрко Кучерявий), майстер-класи, розваги для дітей на майданчику “Baby open garden”, концертні програми від творчих народних колективів …

Отака приманка була в організаторів даного фестивалю.

А тепер про сам фестиваль власними очима.

Підкаменю-2008 передував Підкамінь-2007, який проводився вперше. Тоді я був там в останній день і, скажу чесно, мені сподобалось. Крім перегляду виступів гуртів, можна побувати на майстер-класах народних умільців, покататись на повітряній кулі, взяти участь у лицарських поєдинках та середньовічних танцях,помилуватись красою природи, старовинними місцями цього села та й взагалі культурно відпочити від міської суєти на лоні природи.

Про історію Підкаменя та цікаві місця, можна почитати на сайті фестивалю http://pidkamin.ridne.net/

Підкамінь-2008 запам’ятався найбільше. Напевне тому, що я був всі три дні цього фестивалю та й екстримом, якого надала всім присутнім погода – якраз в ці дні Західну Україну топило через сильні дощі.

Приїхавши машиною в обід першого дня, залишили її на стоянці та пішли оглядати територію дійства з метою пошуку місця під намет. Організаторами була відведена ділянка поля під наметове містечко, та деякі учасники селилися в лісі (напевне думали, що дерева врятують їх від грозових дощів). Так само подумали і ми, та розбиватися не поспішали. Роздивившись що до чого, поїхали в Броди ще по одного нашого “однополчанина”. Повертаючись у Підкамінь, почалася гроза. Вечірнє небо затягнуло важкими чорними хмарами, здійнявся сильний вітер, громи гриміли і блискавка розсікала небо. Все це нагадувало сюжет триллеру про трьох хлопців, що їдуть машиною лісовою дорогою в грозу. Приїхавши на стоянку вирішили перечекати дощ, а щоб марно не тратити часу взялися до часткової ліквідації харчів. Дощ вщух. Виникла ідея взяти речі і йти селитися до лісу. Щойно всі речі покинули сухий багажник, знову почався дощ. Швиденько запакувавши все це в салон, запакувалися самі і продовжили свою трапезу далі. За певний проміжок часу дощ перестав. І знову виникла та сама ідея. Природа спочатку дала нам шанс поселитися в цю ніч на території фестивалю та потім напевне передумала. І це був з її боку жостокий жарт над нами і нашими речами. Щойно відійшовши від машини метрів 200, біля церкви на горбочку, здійнялася така шура-бура, що ну його … (самі знаєте куди). Взявши високий старт, ми як спринтери погнали назад. Та дощ падав настільки сильний, що і ми і наші речі випрались добряче (правда без порошку). Довелось заночувати в машині. Якби ви знали, яка то мука спати в “Славуті”.

Зранку, потративши 2 год на сушку речей та переглянувши тракторне шоу у виконанні місцевого аса-тракториста, пішли у ліс селитися. Там вирувало життя – вчорашні поселенці готували сніданок, сушили дрова і речі, вичерпували воду з наметів і поглядали на нас – відносно сухих і ситих. Розбивши намет, пішли місити болото на території відведеній під фестиваль. А болото було дай Боже – місцями по коліна, а місцями і вище. Техніка пробувала його частково висмоктати, та все нові пориви дощу цього не давали зробити. Народ на фесті був задоволений таким екстрімом, бігав, скакав, валявся, кидався тими дарами погоди. Було мокро, проте тепло. На третій день фесту природа змилосердилася і на небі зявилося сонце, яке дало змогу сухими повернутися додому.

Привіз в Тернопіль повні штани вражень та хорошого настрою.

Ось короткий фотозвіт етно-фестивалю “ПІДКАМІНЬ-2008″:

Ідея проведення концерту виникла ще до того, як Польща та Україна перемогли право організації Чемпіонату Європи з футболу в 2012 р.

Перші транскордонні урочистості відбулися в 2004 році під назвою «транскордонний діалог польської та української культур», другі «від залізної стіни до відкритості», треті «кордон, який об’єднує», четверті – «європейський міст». Цьогорічні транскордонні урочистості відбуваються під гаслом «Європейські Дні Добросусідства». Кожного року заходи крім спільної програми мають певну специфіку.

Під час концерту сцена буде розташована практично на самому кордоні. В день концерту кордон об’єднуватиме, дроти кордону будуть здемонтовані.Вибір місця – кордон, сприяє у природній спосіб втіленню в життя ідеї добросусідства та пропагуванню відкритого та приязного кордону між ЄС і Україною. Концерт на кордоні – святкування закінчення літа, волевиявлення про те, що хочемо бачити європейське майбутнє України та долучитися до того, щоби будувати мости, а не залізні мури між народами, які творять Європейську спільноту. Концерт має значення та роль символу поєднання та братерства, служить розвитку українсько-польської співпраці та євроінтеграції, особливо важливих у прикордонному регіоні в рамках розширення Шенгенської зони та у контексті приготувань до Євро 2012.

Крім концерту відбуватимуться також:

• велопробіг зі Львова до кордону 803
• Транскордонний Ярмарок та Форум
• виставка фотографій на тематику пов’язану з прикордонням
• кулінарний пікнік з традиційною кухнею
• пленер, ярмарок народних майстрів
• лендарт
• інтеграційні ігри для дітей та молоді
• та багато цікавого

І знову, як ви вже самі напевне здогадалися, це був вступ.  А тепер враження від цього фесту. Це напевне був найпопсовіший фест за всі відвідані мною протягом літа-2008. Та про все по порядку. Діставшись на місце проведення перед нами відкрилась така картина: поле зі стернею, від зібраної пшениці, по котики, переораною прикордонною смугою та прикордонними стовпчиками, колючий дріт був відсутній, ну і звичайно велика кількість прикордонників.  Сцена стояла на самому кордоні. Організаторами було відведене місце під наметове містечко на тій самій стерні (там і пробили дно намета) та військова польова кухня. За один намет здирали 10 грн. і продавали талони на харчування (тут згадалися радянські часи). Торгаші торгували різними сувенірами та стравами домашньої кухні. До сцени пускали лише при пред’явленні паспорта. Кухня по талонах виявилась дешевою і, відповідно, ніякою. Варений макарон наливали черпаком, оскільки він був схожий на макаронний суп. “То такий макарон” – відповів мені черговий солдат на кухні. Поварі з них ніякі, єдине шо вони добре вміють, то це відкривати рибну консерву тупим ножем))). Трохи роздивившись шо тут і до чого, не витерпівши знущання над своїм шлунком, виріши знайти місцевий склеп, шоб купити якісь нормальні харчі. Довго шукати його не прийшлось. Та от в черсі постояти довелось довгувато. Весь магазин окупували поляки, як за часів батька Хмеля. Вони масово закуплялися цукерками – кілограмами брали. Простоявши в черзі близько години і подивившись на все це, моя душа не витерпіла і помалу обнагліла. Як це так, думаю собі. Я, стою в черзі поляків, на своїй, Богом даній землі, шоб купити буханку хліба!? Та не бути цьому!!! І попер до прилавка. Поки поляки там пояснювали які цукерки вони хочуть, я швиденько взяв буханку хліба, рибну консерву і пару пляшок пива. А вони стояли і зі здивованими очима дивилися на мою покупку. Ну прапор їм в руки – зуби треба берегти! Ввечері розпочався концерт. Поз’їзджалося повно місцевої (тої, шо поближче до місця проведення фесту ) гопоти, п’яної в ср@ку. Почали скакати, волати ну і далі бухати. Подивившись на то все, вирішив дослухати концерт в наметі. Вночі хтось пару разів пройшовся по ногах та голові (це притому шо я був у наметі), а на ранок помітив відпалену окурком розтяжку намета (добре шо взагалі не спалили). Після того всього я собі сказав, шо ніколи більше на той фест не поїду. І вам не раджу.

Ось деякі фотографії:

9-10 серпня 2008 року

У цьому році фестиваль набирає оберти – у Львові запланонаваний виступ вже 25 гуртів з Білорусі, України, Польщі. Фест пройде відразу на 2-х сценах: у парку імені Богдана Хмельницького виступатимуть рок-гурти, а на Ринковій площі Львова пройдуть покази рицарських клубів і виступлять команди, які грають у стилях “медієвал” та “фолк”.

Свою згоду на участь вже дали відомі білоруські виконавці: Krama, ULIS, Neuro Dubel, Zygimont vaza, WZ-ORKIESTRA, Pomidor/OFF, Zet, Стары Ольса.

Хедлайнером з польського боку запрошений гурт T-Love, з українського – “Тартак”. Ведуться перемовини  з іншими відомими іменами польської, білоруської та української музичних сцен. Також розглядаються заявки молодих гуртів, бажаючих потрапити на фестиваль. Доречі, для молодих білоруських команд які мають бажання виступити на сцені “Be Free”, у червні буде організовано інтернет-конкурс на сторінках Європейського радіо для Білорусі: www.euroradio.fm.

Для глядачів усі концерти будуть безкоштовними.

Фестиваль “Be Free” – це перший міжнародний рок-фест такогу маштабу, ідея якого належить ініціативам з Білорусі. Львів обраний невипадково – у це, відоме своєю культурною спадщиною та численними фестивалями, місто, кожне літо приїздять туристи, як з самої України, так і з сусідніх Білорусі і Польщі, а також з інших держав. Для публіки з-за кордону важливим є те, що для подорожі на Україну непотрібна віза, а квиток Мінськ-Львів по кишені навіть студенту.

Це був короткий (відносно) вступ. А тепер по суті. Сам фест був організований досить непогано. Правда трішки підвела погода – два дні глядачів мочив літній дощ. Споглядали за цим дійством як львівяни, так і жителі інших міст рідної неньки України, а також білоруси. В певний момент в мене постало питання: “А чому білоруси цей фест проводять саме у Львові, а не у себе на батьківщині?” А відповідь дуже проста. Як розповів нам один хлопчина-”бульбаш” – бацька не позваляє. Отака там демократія, хоча життя краще (у фінансовому плані). Та все таки пиво в нас дешевше))) Отой хлопчина так нахилявся, шо ледь стояв на ногах))) Висновок: низькі ціни – запорука зловживання.  Трохи білоруси загналися з цінами на фестивальні футболки – просили 50 грн., коли на інших фестах футболка такого гатунку продавалася за 20 грн. Взагалі, фестиваль пройшов на високому рівні, і якшо не зважати на те шо він проводився на міському асвальті, а не на природі, то все було чудово. Не обійшлося і без цікавих курйозів. Ось один з них. Під час виступу гурту “Тартак” оин неформал показав Положинському фак. Реакція Сашка була для мене несподіваною. Ось шо він на це сказав: “Чуєш ти, патлатий, запхай собі того пальця в сраку і прокрути пару разів – зловиш офігенний кайф”. Ось на цій веселій ноті завершу ділитися своїми спогадами про фест.

Р.S. То все шо написано вище, вийшло трохи кострубатим через те шо пройшов майже рік від події.

Ось деякі фотографії з фесту:

5 грудня у Львові стартував восьмий міжнародний джазовий фестиваль Jazz Bez -2008. Міжнародний, транскордонний, географічно надзвичайно широкий і різноманітний цьогорічний фестиваль охоплює 10 міст України і Польщі. Характерною рисою саме цього культурного заходу є те, що кожного року він розширює свій масштаб. Цьогорічний фестиваль рухнувся на Південь, Схід і в Центр України – програма включає в себе Севастополь, Харків і Київ, крім традиційних, базових для фестивалю, міст західного регіону (Львів, Тернопіль, Луцьк, Івано-Франківськ).

Розпочався восьмий міжнародний джазовий фестиваль Jazz Bez -2008

Перші підсумки. На черзі – Тернопіль.

5 грудня у Львові стартував восьмий міжнародний джазовий фестиваль Jazz Bez -2008. Міжнародний, транскордонний, географічно надзвичайно широкий і різноманітний цьогорічний фестиваль охоплює 10 міст України і Польщі. Характерною рисою саме цього культурного заходу є те, що кожного року він розширює свій масштаб. Цьогорічний фестиваль рухнувся на Південь, Схід і в Центр України – програма включає в себе Севастополь, Харків і Київ, крім традиційних, базових для фестивалю, міст західного регіону (Львів, Тернопіль, Луцьк, Івано-Франківськ).

У Львові, який є організаційним та ідеологічним центром фестивалю, перші концерти пройшли при переповнених залах та у надзвичайно доброзичливій атмосфері. 6 і 7 грудня, галицький, за походженням і сутністю, фестиваль стартував у Севастополі, де концерти відбулися з великим успіхом. Так само успішно пройшли перші концерти в Перемишлі і Любліні. Зокрема, надзвичайно тепло польські меломани зустріли гурт «Шоколад+PL», який цього року виступив у новому складі у супроводі симфонічного оркестру і багаторазово викликався на біс («Шоколад+PL» виступатимне у Тернополі в четвер, 11 грудня)

Цікавою родзинкою Jazz Bez -2008 стало його представлення в Любліні, який тільки–но приєднався до фестивалю: польська і українська сторона задекларували не тільки майбутню тривалу співпрацю, але й оголосили про створення нової спільної культурно-громадської ініціативи, метою якої є інтеграція українських і польських культурно-мистецьких середовищ.

Отже, найширокомасштабніший джазовий фестиваль України розпочався. Фестивальні виступи не носять конкурсного характеру, це, радше, огляд нових програм джазових музикантів світу. З 5 – по 14 грудня фестиваль панує у місті Лева. Три дні – 5, 6 і 7 грудня фестиваль приймали Севастополь і Перемишль, 7-12 грудня фестивальні концерти проходять в Любліні, 12-14 грудня – Луцьк, Сянок і Рівне. Заключний концерт і одночасно, презентація Jazz Bez у столиці України – Києві відбудеться 14 грудня (передбачається, що його вестиме найвідоміший джазовий критик України Олексій Коган), одночасно з заключними концертами у Львові, Тернополі, Луцьку, Сянку і Харкові.

Тернопільська програма проходитиме з 11 по 14 грудня, в саму «спеку».

Організація такого масштабного культурного заходу вимагає великих зусиль організаторів, адже музиканти, які беруть участь, працюють дослівно «з коліс» – приїзд, коротка репетиція («саундчек»), виступ в концертному залі, вечеря і участь у «джем-сейшен», сон – і знову дорога до іншого міста.

Оргкомітет і дирекція тернопільської програми фестивалю робить все можливе і неможливе, щоб подарувати тернопільській публіці справжнє свято різноманітної живої, сучасної, імпровізаційної джазової музики, яка є невід’ємним атрибутом розвиненої міської музичної культури. Вже з першого дня фестивалю у Тернополі – 11 грудня, тернополяни зможуть почути і побачити чудових музикантів. І ще одне – вже з першого дня фестивалю на тернополян чекають приємні сюрпризи! Наприклад, для аматорів відео організатори підготували відеофільм про минулорічний фестиваль.

В межах цьогорічного фестивалю будуть представлені три програми:

1. Міжнародна.
2. Українська.
3. Львівська.

П’ятниця розпочалася як завжди – з першого уроку. Проте, саме в цей день, суботи чекалося з великим нетерпінням. Тоді мали початися мої перші мандри автостопом. Маршрут був вибраний по тих місцях Тернопільської області, які я ще не відвідав. А саме – Чортківський, Заліщицький, Борщівський та Гусятинський райони. Підготовка до цієї поїздки розпочалася за місяць до неї. Були знайдені цікаві і давні пам’ятки архітектури, топографічні карти місцевості, підібрані можливі місця ночівлі, по яких і був розроблений маршрут. Компанію важко було знайти, оскільки заважала робота та навчання, а мандрівка розраховувалась на 5-6 днів. Тому вирішив їхати сам.
Нарешті закінчився робочий день і почались приготування до виїзду. Спакувавши всі необхідні речі у наплічник, ліг спати. І як недивно, досить швидко заснув. Напевне через те, що все що стосується мандрівки, обдумав і виносив в голові давним-давно.

День перший

Субота – 25.10.2008р

Будильник задзеленькав о сьомій ранку. Проте, за звичкою, виключив його, щоб ще хвилин 5-10 поспати в теплому ліжку. Прокинувся о 07.50, гарно поснідав, взям наплічник і вирушив на зустріч старовині, пригодам і новим враженням.
Вже о 9.20 стояв на зупинці в очікуванні маршрутки до містечка Шляховиків. Саме звідти було заплановано стартувати.
На зупинці “Шляховик” бажаючих поїхати “на халяву” або за гроші було вдосталь. Тому шансів когось застопати і дістатись до Чорткова було небагато. Проте, вирішив спробувати. Машин в тому напрямку їхало багато. От стою з витягнутою рукою (не протягнутою, а саме витягнутою J), як читав у книжках Антона Кротова (російського автостопника). Простоявши так хвилин з 20-ть, відчув, що рука вже починає помаленьку терпнути. Тому вирішив трохи перепочити і ще раз переглянути карту маршруту. Потім знову повернувся до роботи, проте вже з мапою в руках (не хотів ховати в наплічник). І…, спрацювало! Зупинився якийсь “Жигуль” . Підбігши, запитую: “До Чорткова візьмете?” – “Візьмем” – “Але я без грошей” – “Тоді ні”. Ось так L. Перший гіркий досвід. Але через хвилин 10-ть знову зупинилась машина. Чоловік їхав у Бучач, тому підкинув мене лише до Дружби. І на тому вдячний йому. І ось перший курйоз: стою я з витягнутою рукою, стопаю машини. Їде той самий “Жигуль”, який мене не взяв з містечка Шляховиків. Бачили б ви здивовані обличчя водія і пасажирів J. Постоявши ще 20-ть хвилин, зупинив машину, яка довезла мене аж до Чорткова (без грошей). До першого пункту дістався.
Провів собі годинну екскурсію містом. Відвідав декілька церков, ратушу, костел (вражає своєю величністю і красою), замок Гольських на Замковій горі (там залишились лише мури і, як я зрозумів, зараз там якась СТО)
Наступним місцем мало бути с.Білобожниця. але як туди добиратись стопом з міста я собі не уявляв, а на об’їздну йти було далеко. Тому, заплативши дві гривні, поїхав маршруткою. Відвадивши костел, по пробродив трохи кладовищем із старими надгробками, рушив назад до Чорткова тією ж маршруткою, щоб зекономити час. Під час прогулянки цвинтарем відчув на собі ворожі погляди деяких людей, які впорядковували могили рідних. Навіть на моє “Слава Богу” нічого не відповідали. Дивні якісь.
Приїхавши знов у Чортків згадав, що треба було б харчів якихось трохи закупити. Магазин знайшов досить швидко. Затративши 20 хв., купив все необхідне на 1,5-2 дні.
В наступне село, Шманьківці, добиратись було трохи важче – з пересадками. Почекавши 30 хв. на зупинці маршрутку, добрався до с.Заводське, а там застопав бус прямо на Шманьківці. І ось курйоз другий: на першій лавці спав молодик в костюмі і при краватці, з таким виразом обличчя ніби пив цілий тиждень. Як потім виявилось – це був молодий, якого звідкись везли до молодої. Як кажуть – “привіт з Великого Бодуна” J. Міг ще й “запорожцем” на під весілля потрапити J. Проте плани були зовсім іншими. В селі оглянув костел, церкву та пам’ятник Чарнецькому (хто такий незнаю).
Далі мій шлях пролягав в с.Колиндяни. оскільки Шманьківці знаходились за 4км від траси, а йти до неї не дуже хотілося, вирішив по карті зрізати трохи полями. Пройшовши хвилин 30-ть, подумав, що пора б вже й пообідати (година була 15.45). З’ївши банку кільки в томаті, яка дивилася на мене своїми очима, вирушив далі. За пів-години був на початку села, яке виявилось досить великим. Тому прийшлось трохи походити. Зберігся в Колиндянах замок, в якому, не так давно, була школа, а потім ПТУ. Зараз там немає нічого і все позаростало кущами та деревами. Досить цікавим виявився костел, в якому вже давно не правиться служба, але залишилися лавки, престол, підсвічники. Поряд старий цвинтар, де поміж дерев та кущів можна розгледіти могили. Побродивши кладовищем вирушив на трасу, де відразу ж застопав бус до Чорткова. І знову 2 грн. – найбільш ходова нині куп’юра J (і як виявилось не лише нині). Приїхавши на автостанцію попав на маршрутку в с.Ягільниця. почало щастити з транспортом, що не може не радувати.
До Ягільниці потрапив в районі 18.00. віднайшов церкву і костел навпроти. Знову таки вразив костел – величністю готичного стилю. Зробивши декілька знімків, вирушив до замку, що красувався на горі. Подорозі, біля каплички Божої Матері, набрав води для приготування вечері. І ось він – замок. Як виявилось, належить він до села Нагірянка, куди я збирався йти завтра. Оглянувши його ззовні (знімків не робив, бо було вже трохи темно), подумав, що не погано було б глянути і зсередини. Однак, при вході, на КПП охоронець, який на моє прохання увійти, відповів – “Не можна! Приватна власність!”. Ну що ж поробиш, приватна, так приватна L. В цьому замку бував і батько Хмель і Катерина ІІ. Пізніше там працювала тютюнова фабрика, а зараз якісь чернівецькі боси його викупили. На цьому моя екскурсійна програма завершилась.
Почався пошук місця для ночівлі. І це виявилось найбільшою проблемою цього дня. По-перше було вже досить темно (19.00), та й лісу поблизу не спостерігалося. Думав переночувати в посадці біля колії, але на землі багато гіляк, з однієї сторони колія, з іншої поле, де ще орав трактор. Місце невдале. Спробував проситися до людей на подвір’я з наметом – не пустили, бояться. І пошуки місця відновилися. Нарешті знайшов боснячок подалі від села, там і роз таборувався. Пошуки зайняли 1,5 години. Вечеряти вже не захотів, оскільки заморився не на жарт. Зварив собі чайку і повечеряв ним та печивом. Потім, залізши в теплий спальник, взявся до писанини того, що ви вже прочитали.
Вже 22.40. Лягаю спати. Завтра нові враження і пригоди. Надобраніч!

Короткий звіт

9.20 – 9.40 – Канада – містечко шляховиків (маршрутка) – 9 км – 1,50 грн.
10.00 – 10.15 – містечко шляховиків – Дружба (автостоп) – 15 км
10.35 – 11.25 – Дружба – Чортків (автостоп) – 58 км
12.25 – 12.40 – Чортків – Білобожниця (автобус) – 10 км – 2,30 грн.
13.00 – 13.25 – Білобожниця – Чортків (автобус) – 10 км – 2,30 грн.
14.20 – 14.40 – Чортків – Заводське (автобус) – 9 км – 1,75 грн.
14.45 – 14.55 – Заводське – Шманьківці (автобус) – 7 км – 2,00 грн.
15.10 – 16.30 – Шманьківці – Колиндяни (пішки) – 6 км
17.30 – 17.45 – Колиндяни – Чортків (автобус) – 19 км – 2,00 грн.
17.50 – 18.10 – Чортків – Ягільниця (автобус) – 10 км – 2,00 грн.
18.10 – 18.30 – Ягільниця – Нагірянка (пішки) – 2 км

Всього: 155 км – 13,85 грн
З них: автостопом – 73 км
пішки – 8 км
автобусом – 74 км

Відвідано:
1. Церкви – 2
2. Костели – 5
3. Замки – 3
4. Палаци – 1

День другий

Субота – 26.10.2008р.

Будильник розбудив о 07.00. Вилізши із теплого спальника, вийшов надвір. Вся трава покрита інеєм і мій намет теж. Ще трохи темно і досить холодно. Вирішую ще годинку провести в наметі. Вночі трохи змерз, незважаючи на те, що спальник пуховий (комфорт +1, екстрім –13) та й спав одітий і у шапці. Цікаво, яка була температура вночі. Щоб з користю провести цю годину, ознайомлююся з наступними пунктами маршруту.
Розвиднілось десь о пів на восьму. Взявся за приготування сніданку. Вже білочки зробили декілька ходок від горіха до лісу, а вода й не думала закипати. Та й намет категорично відмовлявся розмерзатися. Десь за півтори години вода нарешті закипіла – можна запарювати вівсянку, сер J. Запарив більше, щоб ще на вечерю залишилось. Зараз 09.30. Смачного! Відвівши на сніданок 20 хв., починаю складати намет і решту манатків.
10.00. Вирушаю далі. Погода не радує зовсім – небо похмуре, навкруги туман, незважаючи на те, що вночі воно було чисте і зоряне. Сонце щось пробувало зранку пробитись крізь хмари, та марно. Ще йду познимкую замок в Нагірянці і рушаю далі.
В с.Товсте добрався без проблем – на трасі, біля магазину, зустрів чоловіка, що бігав по цигарки, він мене і підвіз. Вже о 10.45 був на місці. Товсте колись було районним центром. Небо почало прояснятися, і згодом з’явилося сонце. Найбільше вразив греко-католицький собор. Ну дуже вже величний ззовні і красивий всередині. Також відвідав костел Св.Анни, палац магната Слонецького (зараз там живуть люди) і побродив по занедбаному єврейському кладовищі. Місцевий музей відвідати не вдалось – зачинений.
Наступний пункт – с.Лисівці. На станції сказали, що автобуса нині туди немає, тому вирішую йти пішки (7 км). Пройшовши десь кілометр, зупинив машину. Майже в центрі села стоїть костел, в дуже занедбаному стані. Як сказали мені бабусі, що там сиділи, його пробували трохи реставрувати та не хватило грошей. І дуже мене просили посприяти в його відновленні. Дізнавшись, де є місцевий цвинтар, вирушив на пошуки могили поручика УГА Клима Утриска. Один старенький дідусь мені її показав на старому занедбаному кладовищі. Могила впорядкована місцевими жителями, по ободві сторони кущі калина і таблика – Клим Утриско, поручик УГА, який загинув під Ягільницею. Правда, табличка нова, бо сталу зірвали совєти.
Зараз стою на зупинці, щоб дістатися Товстого, а звідти беру курс на Кошилівці. Як добре, що попав якраз на сезон бурякозбирання. Простоявши 30 хв., зупинився ЗІЛ з буряками, що їхав на бурякопункт в Товсте. Водій порадив підсісти до когось хто їде у Кошилівці. Знайшов. Ось стою там і чекаю поки звільниться. За дві години часу машина розвантажилась, запакувалась цукром і, поки я бігав по наплічник, десь пропала. Ну все, подумав, марно втратив такий дорогий для мене час L. Як вийти на трасу з того бурякопункту я не знав. Аж тут чую, сигналить той водій ЗІЛа, що привіз мене з Лисовець. Я підійшов, розказав що до чого і попросив підкинути мене до траси. Знайшовши поворот на Кошилівці, почав чтопати машини. І тут бачу… ЗІЛ їде. Ось знову курйоз – виявляється, це той самий ЗІЛ, якого я згубив на бурякопункті. Після завантаження цукром, він поїхав на іншу сторону складу по жом J. По дорозі трохи посміялися з цієї ситуації, трохи поговорили про життя-буття.
Приїхавши в Кошилівці, знайшов стару церкву, обійшов її довкола, зробив декілька зників і побрів на зупинку. В районі 16.00 приїхав автобус, яким добрався до Ангелівки. Оскільки, на Червоне звідти не їде нічого, прийшлось добиратись (8 км) на своїх двох польовою дорогою. Сонце помаленьку закочувалось за обрій, надаючи небу червоного відтінку, по обидві сторони поле, а попереду дорога і вишка, яка й була моїм орієнтиром. Чудовий краєвид і тишина навкруги. Близько 17.00 знайшов місцину для обіду, який плавно переріс у вечерю. Пообідавши, рушив далі. За годину був вже у Ниркові, а звідти півгодини ходьби до Червоного. Набрав з джерела води і пішов шукати місце для ночівлі. Десь о 19.00 воно було знайдене, і я почав розтаборовуватись.
Вечеряти не хотілось, тому задовільнився чаєм з печивом. І тут знову курйоз – прийшла СМСка, що треба годинник перевести на годину назад J, тому весь зазначений в описі час потрібно зменшити на одиницю. А я то думав зранку, чого це о 07.00 ще так темно J.
Порівнюючи нинішній день з вчорашнім, можу сказати таке:
1) відвідав чотири пункти проти вчорашніх шести (може через те, що неділя і проблеми з транспортом); L
2) розтаборувався о 19.00, а не як вчора о 20.30 J
3) з’явився перший мозоль L J
Зараз 20.00. Надворі темно, небо зоряне, поблизу гуркоче водоспад. Завтра зранку піду познимкую його трохи і вирушу далі. Дуже надіюсь, що цієї ночі буде тепліше.
Лягаю спати. Надобраніч!

Короткий звіт

10.35 – 10.45 – Нагірянка – Товсте (автостоп) – 11 км
11.30 – 12.00 – Товсте – Лисівці (автостоп) – 7 км
12.30 – 13.05 – Лисівці – Товсте (автостоп) – 7 км
15.25 – 15.40 – Товсте – Кошилівці (автостоп) – 12 км
16.05 – 16.20 – Кошилівці – Ангелівка (автобус) – 7 км – 1,00 грн.
16.20 – 17.55 – Ангелівка – Нирків (пішки) – 6 км
17.55 – 18.20 – Нирків – Червоне (пішки) – 2 км

Всього: 52 км – 1,00 грн
З них: автостопом – 37 км
пішки – 8 км
автобусом – 7 км

Відвідано:
1. Церкви – 2
2. Костели – 3
3. Замки – 1
4. Палаци – 1

День третій

Понеділок – 27.10.2008р

Сьома ранку за зимовим часом. Весь ліс потонув в густому тумані. Майже поруч чути вже звичний гуркіт водоспаду. Вночі було вже тепліше, але здригаюсь від холодного ранкового повітря, вилізши з теплого спальника. Розігрівши вчорашню вівсянку – поснідав. Зібрав речі і попрямував до водоспаду. Він був неперевершеним – весь оповитий густим ранковим туманом, який почав помаленьку осідати. Зробив декілька знімків і пішов шукати стежку до с. Устечко.
Знайшов. Годинник показував 08.30. Прямуючи вздовж річки Джурин, яка проходила спочатку полем, а потім завернула в ліс, милуюся золотою осінню і природою цієї місцевості. А там, до речі, дуже мальовничо. Стежка перебігала то на один, то на другий берег річки, через яку були прокладені кладки із зрубаних дерев завбачливими мешканцями.
За 40 хв. був в Устечку. Село з усіх сторін оточене лісом, що надає йому неабиякої краси і таємничості. Оглянувши церкву, попрямував в напрямку заправки, яка знаходилася на Івано-Франківській трасі. В кінці села стоїть костел, оточений старезними деревами. Як і більшість із цих культових споруд він дуже занедбаний, хоча ще не розвалився. Оглянувши його зі всіх сторін, почимчикував далі.
Вже о 10.15 стояв на трасі. Чекати довелось недовго. За 5 хв. зупинився такий вже знайомий ЗІЛ, яким добрався до траси Тернопіль – Чернівці. Постоявши 10 хв. вирішив піти на автобусну зупинку села Бересток, де й сів на маршрутку до Заліщик.
Відвідав меморіал борцям за волю України з пам’ятником Степану Бандері, римо-католицький костел, та й просто прогулявся містом. Оскільки два дні перед цим обідав із запізненням, то вирішив наверстати втрачене. Так як в ТЕКО ціни були чомусь дуже високі, закуплятися надумав в Борщові. О 12.00 зайшов у місцеву піцерію, де пообідав грибною юшкою та піцою з томатним соком. В 12.30 вже стояв на автовокзалі очікуючи автобус у Касперівці. За 30 хв. він все таки приїхав. Дорога туди пролягала повз Дністровський каньйон, тому весь час поки їхали, милувався краєвидами. В Касперівцях знайшов колись дерев’яну церкву, а зараз обмуровану, глянув ще раз на всю красу каньйону, застопав машину і поїхав на роздоріжжя, звідки знову ж таки ЗІЛом добрався до Городка.
Там мав бути замок. Він і зараз є, але свій відбиток на нього наклали радянські часи (тоді там був піонерський табір) і теперішні (зараз там школа). Стоїть він собі, весь побілений та металопластиковими вікнами. В Городку стояв аж 40 хв., поки не зупинився … ЗІЛ! Ним я добрався до того ж самого роздоріжжя, звідки о 16.00 мене забрала машина на Новосілку.
При в’їзді в село гостей зустрічає величний кенотаф борцям за волю України. Там є і дівчина, яка проводить хлопця на війну, і стара мати, що плаче над вбитим сином, і кілька вояків УПА, один з яких з синьо-жовтим стягом, а посередині – жінка з розірваним ланцюгом в руках. І все це в реальних розмірах. Дійсно вражає. Неподалік знаходиться занедбаний костел. В кінці села, на Замковій горі, розташована башта Володиєвського, а точніше її частина. За два метри від неї проходить вулиця з житловими будинками.
В Новосілці підсів в машину, якою добрався до перехрестя за 15 км від Борщова. Оцінивши ситуацію і положення сонця на небі (а було вже 16.40) вирішив далі не їхати, а роз таборуватися в найближчому лісі. Місце знайшов досить швидко, і вже о 17.30 намет було встановлено. Оскільки на мандри залишався лише один день (так склалися сімейні обставини) сів під дерево, на перину з пожовклого листя, і почав змінювати маршрут. Завтра, з Борщова, рушаю в Гусятинський район, а Борщівський залишаю на потім.
Надворі швидко стемніло, тому прийшлось пакуватися у спальник і писати про сьогоднішній день. Він видався напрочуд цікавим, з величезною кількістю мальовничих місць. Поки писав, біля мого намету постійно щось бігало, а може причувалося. Таке часто буває, коли сам в лісі, та ще й вночі. Та вийти з намету і подивитись,було трохи лячно. Так як до Борщова нині не добрався і забув напрати води, а позавчорашня вівсянка не йшла, буду спати голодним. Як спиш – їсти не хочеться. J
Зараз 19.30.Надобраніч!

Короткий звіт

08.30 – 09.10 – Червоне – Устечко (пішки) – 4 км
09.40 – 10.15 – Устечко – траса на Івно-Франківськ (пішки) – 2 км
10.20 – 10.30 – траса на Івно-Франківськ – траса на Чернівці (автостоп) – 9 км
10.40 – 11.00 – траса на Чернівці – Бересток (пішки) – 1 км
11.05 – 11.20 – Бересток – Залішики (автобус) – 17 км – 2,00 грн.
12.55 – 13.15 – Заліщики – Касперівці (автобус) – 13 км – 2,50 грн.
13.40 – 13.45 – Касперівці – поворот на Городок (автостоп) – 3 км
13.50 – 14.15 – поворот на Городок – Городок (автостоп) – 5 км
14.55 – 15.10 – Городок – поворот на Касперівці (автостоп) – 5 км
15.40 – 15.55 – поворот на Касперівці – Новосілка (автостоп) – 12 км
16.35 – 16.40 – Новосілка – перехрестя (автостоп) – 3 км

Всього: 74 км – 4,50 грн
З них: автостопом – 38 км
пішки – 6 км
автобусом – 30 км

Відвідано:
1. Церкви – 3
2. Костели – 2
3. Замки – 2
4. Палаци – 0

День четвертий

Вівторок – 28.10.2008р

Прокинувся о 07.00, швидко зібрав речі (так як їсти не було що) і о 07.30 рушив пішки в сторону с.Стрілківці. По дорозі натрапив на старий костел в с.Королівка. за годину був у Стрілківцях. Побродивши по руїнах місцевого костелу, попрямував напрямку Борщова. Шлунок оголосив війну у зв’язку з нестачею поживних речовин в організмі. Прийшлось втишувати його яблуками та горіхами, які ліниві жителі ще не зібрали.
У с.Висічка, яке пролягало на моєму шляху, оглянув костел і руїни на Замковій горі, з яких збереглася вежа та частина оборонного муру. Трохи замучився йти, тому, розпитавши місцевих жителів про рух автобусів, вирішив зачекати на зупинці. За 15хв. вже їхав у переповненому автобусі до Борщова.
Оглянувши місцеві пам’ятки, а саме: Руський дім, ратушу, греко-католицький храм, вирішив щось перекусити, бо їв ще вчора о 12.00 в Заліщиках. Побродивши добряче містом в пошуках якоїсь харчевні, натрапив на одну, поблизу спиртзаводу. Добряче поснідавши, почимчикував на автовокзал. Годинник показував 10.50. дізнавшись у касира, що в напрямку Гусятина нічого не їхало, не їде, і не відомо коли буде їхати, тобто сполучення немає взагалі, довелось знову змінювати маршрут, а точніше повернутись до того, що був.
Взяв квиточок до с. Сапогів і в 11.40 був вже на місці. Саме село знаходилось десь в двох кілометрах від траси, де я висадився. Пройшовши яблуневим садом, я знайшов те, що шукав. А саме, дерев’яну церкву 1777 року. Краса незрівнянна і словами того не опишеш. Це треба побачити самому. Обійшовши церкву, вирушив назад то траси.
Постоявши хвилин з п’ять, під’їхав у с. Кривче. На годиннику 12.00. оглянув замок, а точніше те, що від нього залишилось (вежа та частина муру), костел в сосновому лісі та дерев’яну церкву.
Далі, дорога привела мене в Гермаківку, до якої дістався автобусом. Нічого цікавого, крім костелу, який зараз переробляють у церкву, не знайшов. За 5 хв. застопав КРАЗа зі щебенем і рушив в Іване-Пусте.
Село знаходилось далеко від траси , але те що я шукав, було того варте. Розпитавши місцевих бабусь про місцезнаходження потрібного мені об’єкту, і поблудивши трохи вулицями, вийшов до дерев’яної церкви 1775 року. Архітектурою вона відрізнялася від церкви в Сапогові. На її пошуки затратив більше години.
І ось знову на трасі. Недовго чекаючи, зупиняю машину на Мельницю-Подільську. Годинник показує 15.30. знайшов закинутий костел і Михайлівську муровану церкву 1722 року. Сьогодні день старовини 18 ст. тепер варто подумати, як добратися додому. Дізнаюся, що о 17.20 їде бус на Тернопіль. Побродивши ще трохи по Мельниці, вирушаю додому.
Сьогоднішній день можна вважати найпліднішим – дев’ять населених пунктів. Всю дорогу в Тернопіль (а це 3 години) обдумую чотири дні мандрівки і планую наступну, такого ж формату. Адже стільки ще не встиг оглянути. На весняних канікулах спробую надолужити втрачене.

Короткий звіт

07.30 – 08.00 – перехресття– Королівка (пішки) – 4 км
08.00 – 08.30 – Королівка – Стрілківці (пішки) – 3 км
08.30 – 09.10 – Стрілківці – Висічка (пішки) – 3 км
09.25 – 09.40 – Висічка – Борщів (автобус) – 5 км – 1,50 грн.
11.20 – 11.40 – Борщів – поворот на Сапогів (автобус) – 12 км – 2,50 грн.
11.40 – 12.00 – поворот на Сапогів – Сапогів (пішки) – 1,5 км
12.10 – 12.30 – Сапогів – поворот на Сапогів (пішки) – 1,5 км
12.30 – 12.35 – поворот на Сапогів – Кривче (автостоп) – 3 км
13.10 – 13.25 – Кривче – Гермаківка (автобус) – 6 км – 1,00 грн.
14.00 – 14.10 – Гермаківка – поворот на Іване-Пусте (автостоп) – 6 км
14.10 – 14.30 – поворот на Іване-Пусте – Іване -Пусте (пішки) – 3 км
15.00 – 15.20 – Іване-Пусте – поворот на Мельницю-Подільську (пішки) – 3 км
15.25 – 15.30 – поворот на Мельницю-Подільську –Мельниця-Подільська (автостоп)–5км
17.20 – 20.30 – Мельниця-Подільська – Тернопіль – 155 км – 28,00 грн.

Всього: 211 км – 33,00 грн
З них: автостопом – 14 км
пішки – 19 км
автобусом – 178 км

Відвідано:
1. Церкви – 4
2. Костели – 7
3. Замки – 2
4. Палаци – 0

Висновки

В загальному, мандрівка вдалася. Відвідав багато цікавих місць та культових споруд рідної області. Звичайно, що було трохи важко, але це лише спочатку. Згодом призвичаївся то специфіки мандрів автостопом, наплічник ніби приріс до плечей, втома не відчувалася, незважаючи на харчування. Отримав величезне задоволення від побаченого, від спілкування з природою, відпочив від міської суєти і трудових буднів.
Надіюсь, що моя розповідь, надихне вас на щось подібне. Повірте, мандрувати автостопом можна! І ви переконаєтесь, яка багата на пам’ятки архітектури та мальовничі місця наша область. Спробуйте – і вам сподобається!!! Успіхів і приємних мандрів!!! Хай щастить!!!

Андрій Зелінка
Тернопільська міська молодіжна громадська організація
“Туристичний клуб “МАНДРИ”

Загальний звіт

Всього: 492 км – 52,35 грн
З них: автостопом – 162 км
пішки – 41 км
автобусом – 289 км

Відвідано:
1. Церкви – 11
2. Костели – 17
3. Замки – 8
4. Палаци – 2